Святопо́лк II Ізясла́вич (у хрещенні Михаїл, 8 листопада 1050 — † 16 квітня 1113), син Ізяслава I Ярославовича, внук Ярослава I Мудрого. Полоцький князь (1070–1071 рр.), Новгородський (1078–1088 рр.), Турівський (1088–1093 рр.), Київський Великий князь (24 квітня 1093 — 16 квітня 1113). У Святополка було три дружини. Мати найстаршого сина спочатку була наложницею. Вона померла близько 1094 р. У 1094 р. князь одружився з дочкою половецького хана Тугоркана. Половчанка померла близько 1103 р. У 1104 р. Святополк Ізяславич одружився втретє із візантійською принцесою Іриною-Варварою Комнен, дочкою Олексія Комніна. Літописець так описує князя: «Сей великий князь був зростом високий, сухий, волосся чорняве і пряме, борода довга, зір гострий. Читач був книг і вельми пам'ятний, їв мало через слабкість здоров'я, і пив рідко, тільки для того, щоб догодити іншим. До війни не був охочий і хоча на когось осердився, але скоро і забув. При цьому вельми сребролюбивий був і скупий…» На час панування Святополка II припадає особливе посилення половецьких нападів на Україну (хан Боняк, у союзі з яким були чернігівські князі Святославичі). У 1093 двічі зазнав поразки від хана Боняка. Святополк одружився з половчанкою, дочкою Тугорхана, але це не припинило половецьких нападів, під час яких знищено передмістя Києва (1096). У 1095 Святополк разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом I Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів. Половецька загроза та княжі усобиці призвели до скликання княжих з'їздів (Любецький 1097, під час якого князі визнали принцип, за яким кожен із них повинен був володіти землею, виділеною йому батьком, що узаконювало роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Незабаром, незважаючи на рішення з'їзду, Святополк не перешкодив Давиду Ігоровичу захопити та осліпити теребовльського князя Василька Ростиславича. У 1098 за підтримки Володимира Мономаха захопив Володимир-Волинський і вигнав звідти князя Давида Ігоровича. Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103). Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів. Святополк причетний до спекуляції сіллю і махінацій лихварів, що стало причиною Київського повстання 1113. За часів правління Святополка збудовано Михайлівський Золотоверхий собор — перлину української архітектури 11 століття.
