 Восени, 22 жовтня 1937 року, було заарештовано митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.
Василь Липківський був українським релігійним діячем, церковним реформатором, проповідником, педагогом, публіцистом, письменником і перекладачем, борцем за автокефалію українського православ'я, творцем та першим митрополитом Київським і всієї України Української Автокефальної Православної Церкви, відродженої у 1921 році.
Протягом 1919-1927 років був останнім настоятелем та доглядачем Софії Київської. За роки, проведені на посту митрополита, Василем Липківським було докладено дуже багато зусиль для того, щоб розбудувати українську православну церкву. Крім того, саме митрополит Василь Липківський спромігся перетворити українську православну церкву на один з дуже впливових факторів життя українського суспільства того часу.
Василь Липківський наніс особисті візити у більш ніж 400 парафій: там він проводив зустрічі та проповідував вірним УАПЦ. Липківським було здійснено велику кількість перекладів релігійної та богослужбової літератури на українську мову, а також написано «Історію Української церкви».
Після арешту Василя Липківського 22 жовтня 1937 року у віці 73 роки йому було пред'явлене обвинувачення у керівництві антирадянською організацією українських церковників, яка начебто ставила собі за мету відокремлення України від Радянського Союзу. Незабаром, «трійка» НКВД винесла вирок про розстріл Липківського.
Цей вирок було виконано 27 листопада 1937 року.
|
