Літописець Нестор сповіщає:"Було троє братів: один на ім'я Кий, другий - Щек і третій -Хорив; а сестра їхня була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка тепер називається Щекавицею, а Хорив - на третій горі, що прозвали по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім'я старшого свого брата й назвали його Київ... Був навколо міста того ліс і бір великий, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими і кмітливими, і називались вони полянами; від них поляни і до сьогодні в Києві".
Аско́льд (в Ніконовському літописі - Осколд) - напівлегендарний Київський князь, володар давньої України-Руси. Здобув владу перед 860, загинув у 882 році.
У 860 році Аскольд очолив перший документований похід Русі на Константинополь. Причиною і приводом для нього могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).
Дуже загадковим було життя київського князя Олега. Ніхто не знав, якого він роду. Чи княжа кров текла в його жилах чи боярська, а може, він був простим вояком. За розум і військові успіхи назвав його народ Віщим, що означає хитромудрий. Кияни шанували свого князя, а вороги боялися. Коли Олег опанував Київ та утвердився в полянському краї, то звернув свій погляд на сусідні племена. Князь приєднав до Київського князівства землі деревлян, обклав даниною плем'я сіверян, визволив сусідніх радимичів
Князь Ігор народився 877 року, отже, коли прийшов Олег 882 року до Києва Ігореві було лише п’ять років. Як припускають деякі історики, у матері Ігоря був рідний брат і ним був князь Олег, який опікувався малолітнім Ігорем за заповітом Рюрика після його смерті 879 року, тобто з 2–річного віку. За повідомленням Нестора, 902 року Олег обрав для Ігоря в дружини молоду псковитянку на ім’я Ольга.
Згідно з літописом, Ольга була родом із Пскова і доводилася родичкою правлячому тоді на Русі князю Олегу. У 903 році її ще маленькою дівчинкою віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося 25 років. Літописець характеризує її як "наймудрішу серед усіх людей". Першою з князів спробувала впорядкувати збір данини, увівши норми податку - "устави", "уроки", "дані"
Святослав Ігорович († 972) - син князя Ігоря Старого і княгині Ольги, великий князь київський з 964 р. Перший раз ім'я Святослава згадується в літописі від 945 р. Ще дитиною він прийняв участь у своєму першому бою. Було це в той раз, коли княгиня Ольга разом з дружиною відправилася на війну з древлянами, щоб помститися за вбитого чоловіка, князя Ігоря. Попереду київської дружини на коні сидів малий Святослав. І коли зійшлися обидва війська - київське і древлянське, то Святослав кинув списа на бік древлян. Святослав був зовсім маленьким, тому спис полетів недалеко
Володимир Великий (ім’я при хрещенні — Василій; 958, ймовірно, м. Київ — 15.07.1015, м. Київ) — державний діяч, князь новгородський (з 969). Великий князь київський (980—1015). Святий. Канонізований західною і східною християнськими церквами. Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (здогадно, дочки древлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. З 969 р. князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка і Олега посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата Малуші) Добрині.
Ярослав Мудрий (978-1054 pp.) - державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився в 978 р. Ще у підлітковому віці батько відіслав його своїм намісником до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володимира Великого призвела до суперечки між його синами за київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Ярослава та утвердженням його в 1019 р. великим князем київським.
Донька Ярослава Мудрого. Була дружиною короля Франції Генріха І, а після його смерті, була регентшею за малолітства короля Філіппа І. Збереглися її підписи латиною серед "хрестиків", які ставили на державних актах неписьменні французькі політики. На Євангелії, привезеному нею з Києва присягали всі французькі королі.
Ізясла́в I Яросла́вич (Дмитро) (*1024 — †3 жовтня 1078) Великий князь Київський (з 1054), перший Король Руський. Син Ярослава I Мудрого. Князь турівський (1042–1052), новгородський (1052–1054) і київський (21 березня 1054 — 14 вересня 1068; квітень 1069 — 22 березня 1073; 15 липня 1077 — 3 жовтня 1078). Не зумів утримати в своїх руках спадщину батька. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. Мусив розділити владу з братами.
Згідно з літописом, Ольга була родом із Пскова і доводилася родичкою правлячому тоді на Русі князю Олегу. У 903 році її ще маленькою дівчинкою віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося 25 років. 
Святослав Ігорович († 972) - син князя Ігоря Старого і княгині Ольги, великий князь київський з 964 р. Перший раз ім'я Святослава згадується в літописі від 945 р. Ще дитиною він прийняв участь у своєму першому бою. Було це в той раз, коли княгиня Ольга разом з дружиною відправилася на війну з древлянами, щоб помститися за вбитого чоловіка, князя Ігоря. Попереду київської дружини на коні сидів малий Святослав. І коли зійшлися обидва війська - київське і древлянське, то Святослав кинув списа на бік древлян. Святослав був зовсім маленьким, тому спис полетів недалеко 
Володимир Великий (ім’я при хрещенні — Василій; 958, ймовірно, м. Київ — 15.07.1015, м. Київ) — державний діяч, князь новгородський (з 969). Великий князь київський (980—1015). Святий. Канонізований західною і східною християнськими церквами. Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (здогадно, дочки древлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. З 969 р. князював у Новгороді Великому. 
Ізясла́в I Яросла́вич (Дмитро) (*1024 — †3 жовтня 1078) 
