7 вересня 1792 року перша група чисельністю у 3847 колишніх запорозьких козаків (чорноморських козаків) з-за Південного Бугу під командуванням полковника Чорноморського козацького війська Сави Білого висадилася в Тамані. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані.

 Чорноморське козаче військо було сформоване з решти розформованого Запорізького козачого війська з ініціативи Григорія Потьомкіна у 1787 році, а свою назву - «Чорноморське козацьке військо» - набуло у 1788 році.

21 травня 1792 року начальником імператорської канцелярії генералом-аншефом Каховським було таємно віддано наказ про Чорноморське козацьке військо термінове переправлення Чорноморського козацького війська на Кубань. Вже 2 липня 1792 року Катерина II підтвердила це переселення своїм Указом.

Проте, не всіма козаками було прийнято виселення на Кубань. Частина з них перейшла на Задунайську Січ. Однак, на Кубань все-таки було переселено суходолом і морем близько 8200 козаків, якими було створено 40 куренів. Загалом разом із родинами за 1792 рік було переселено приблизно 25000 українців. їм було виділено достатньо великий земельний фонд, площа якого складала 30000 км² - між річкою Єю та річкою Кубанню.