У ранньому залізному віці гірські райони Криму населяли племена таврів («таброс» з грец. перекладається «тур»), які дали своє ім'я півострову — Таврида. Питання про їх походження і етнічну приналежність остаточно не вирішено. Деякі дослідники вважають, що таври проникли в Крим через Тамань і Керченський півострів з гірських районів західного побережжя Кавказу в кінці бронзового віку.
Інші стверджують, що це прямі нащадки кіммерійців, яких скіфи витіснили...
Одночасно з процесом відокремлення землеробських племен від скотарських відбувається територіальне розмежування цих основних видів діяльності: скотарство розвивається переважно у степовій зоні, землеробство — у лісостеповій.
Отже, в той час, як в Північному Причорномор'ї кіммерійці розводили і випасали стада худоби, населення Лісостепу продовжувало займатися землеробством. Звичайно, ці культурно-господарські зони тісно...
З кінця VIII — початку VII ст. до н.е. південну частину сучасної України населяли племена скіфів. Походження цієї назви з'ясоване не до кінця. Вважають, що вона походить від грецького слова «скіфос», що у перекладі означає «чаша». Скіфи нібито носили чаші при поясі.
Існує версія походження назви від давньогерманського «скитай» — «стріляти». Так називали майже всі народи, які проживали у той час на півдні України...
Основним заняттям скіфів було скотарство. Вони випасали великі стада коней, великої рогатої худоби. Кочували .залежно від пори року на північ або південь. Кожна родоплемінна група мала чітко визначені маршрути пересування.
Місця зимівлі були зосереджені навколо широких дніпровських плавнів, у заплавах інших річок, по берегах лиманів і мілководних заток морів. Скотарство забезпечувало кочівників м'ясом, молоком, сиром, шкурами, вовною...
Основу скіфського суспільства становила мала патріархальна сім'я. Сім'ї" різнилися кількістю голів худоби і домашнього майна. Основну масу населення складали сім'ї', які мали лише один віз, запряжений парою волів. Були й зовсім бідні скіфи.
Про складну соціальну структуру скіфського суспільства дають уявлення курганні поховання. У скіфів існувало...
Скіфи-кочівники були воїнами. Геродот писав, що кожен з них — кінний стрілець. Зброя супроводжувала скіфа протягом усього життя. Незмінним його супутником був кінь. Зброя, захисне озброєння, кінська збруя різнилися залежно від соціального стану воїна.
Найвище у скіфів цінувалися військова доблесть і мужність у бою, відданість роду, племені, друзям. Дружба скріплювалася...
Світоглядні уявлення скіфів грунтувалися на міфах. Одним з центральних був міф про народження змієногою богинею від першолюдини Таргітая (Давньомогутнього) трьох синів — Глибинцаря, Горицаря, Сонцецаря, які уособлювали три зони космосу — підземну, земну і небесну, тобто модель Всесвіту.
Починає правити Сонцецар (Колоксай). Він укладає шлюб з богинею Тапіті (Табіті), яка шанувалася скіфами як...
Як вже зазначалося, іраномовні скіфи-кочівники, утвердившись у Північному Причорномор'ї, поширили свій вплив на зону Лісостепу, включивши протослов'янські племена до складу своєї держави. До протослов'ян у першу чергу належали нащадки чорноліських племен, яких Геродот називав скіфами-орачами (за родом їх основного заняття). До землеробських племен давньогрецький історик відносив також скїфів-хліборобів, алазонів, гелонів, будинів та ін...
Походження сарматів З III ст. до н.е. у Північному Причорномор'ї утвердилися сармати. Так називали багато племен, які населяли величезну територію від Західного Казахстану, Приуралля до степів України, Криму, Румунії, Угорщини. Птолемей наводить понад сто племен сарматів. Страбон виділяє серед цих Племен роксоланів, азигів, сіраків, які очолювали величезні союзи племен...
Сармати перебували у степах Північного Причорномор'я протягом шести століть. Велике значення в їх житті мали війни, що велися за пасовища або здобич. Тому образ сармата асоціюється з образом кінного воїна. Останній був озброєний залізним мечем зі специфічним кільцевим навершям, який носив на портупеї, луком зі стрілами...
