ПАЛЕОЛІТ. ВИНИКНЕННЯ РОДОВОГО ЛАДУ.
У процесі спільної праці, вдосконалення її знарядь, розвитку виробництва і суспільного життя розвивалася й сама людина, формувався родовий лад.
Появі власне людського суспільства 40 тис. років тому передували два етапи розвитку людського стада: стадо архантропів (1 млн. — 100 тис. років тому) та праобщин палеоантропів, або неандертальців (100—40 тис. років тому). Для обох цих етапів характерне поєднання в одному колективі соціальної функції виробництва з біологічною функцією продовження роду.
Процесові поступового переходу первісного стада в родовий колектив сприяла заборона статевих стосунків та канібалізму всередині стада.
Основною економічною ланкою первісного суспільства була община, яка складалася з 5—6 сімей і в середньому нараховувала 25—30 чоловік (Мізин на Дністрі — 5 сімей, Добранічівка на Удаї — 5, Межиріччя на Росі — 5, Радомишль на Тетереві — 6, Прибор на Ужі — 5, Смячка XIX на Десні — 5, Раска на Тетереві — 4, Лаус-кола на Західній Двіні — 6, Пувоча на Німані — 6).
Матріархальний характер початкового етапу родового ладу пояснювався тим, що лише по материнській лінії можна було визначити родство, а також важливою роллю жінки в господарському житті і побуті тогочасних колективів. На це вказують численні знахідки скульптурних фігурок жінок, що являли собою узагальнений образ мате-рі-прародительки роду.
У цей період починають утворюватись етнокультурні області — території, населені спорідненими родовими групами людей, близькими між собою за характером культур. Такі групи стали основою для утворення племен. За підрахунками вчених, населення, що проживало на території сучасної України в пізньому палеоліті, не перевищувало 6 тис. осіб, густота населення становила не більше 1 людини на 100 км2.
| 
