ПАЛЕОЛІТ. ЗАРОДЖЕННЯ МИСТЕЦТВА
Однією з найвизначніших особливостей епохи пізнього палеоліту було виникнення найдавнішого прикладного мистецтва.
Під час археологічних розкопокв Мізині знайдено мамонтові бивні і кістки з викарбуваними візерунками. Серед знахідок виявлено унікальні браслети, вирізані з бивня мамонта. Один з них — суцільний, другий складається з п'яти окремих пластин. Обидва покриті складними різьбленими геометричними узорами.
Внаслідок помилок археологів українські візерунки понад сто років тому названо грецькими. Вчені схильні вважати, що пелазги-трипільці, які жили на землях України і пізніше переселились на територію Греції, занесли туди це мистецтво, де його й було виявлено.
До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані червоною вохрою кістки мамонтів з мізинського та межиріцького жител.
Велику цінність становить знахідка в Межирічі уламка бивня з різним складним малюнком, на якому зображено план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами і вогнищами в них.
Найпоширенішим видом палеолітичного образотворчого мистецтва були жіночі статуетки. Особливо цікаві фігурки зі стоянки Мізин.
У пізньому палеоліті вперше з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, зубів тварин, черепашок морських та річкових молюсків, бурштину, белемнітів. їх використовували як намисто та нашивали на одяг.
Певного розвитку набули й інші види мистецтва — музика, обрядовий танок. Так, на Мізинській стоянці знайдено комплект шумових музичних інструментів, що складався з п'яти окремих пластин, вирізаних з бивня мамонта і прикрашених ялинковим орнаментом. Цей набірний шумовий браслет належить до найдавніших звукових інструментів типу кастаньєт.
Орнаментовий череп мамонта виконував роль барабана. Кістяні флейти знайдено на стоянці Молодова V. На стоянці Гагаріно виявлено жіночі статуетки в позі танцю. Олександр Знойко в книжці «Міфи Київської землі та події стародавні» пише, що В ті часи наші далекі предки знали сім звуків октави й досить майстерно грали, створюючи навіть оркестри.
Мистецтво в епоху пізнього палеоліту було пов'язане з магією та іншими видами первісної релігії. Насічки, ямки, лінії на кістках, розташовані в певному порядку, свідчать про наявність у давніх людей абстрактного мислення і вміння рахувати.
Таким чином, у палеолітичну епоху люди досягли відносно високого рівня матеріальної і духовної культури. Населення України у часи палеоліту мало багато спільного з населенням Західної Європи — півдня Франції, Піренеїв, Швейцарії, Баварії: і антропологічний тип, і техніка виготовлення знарядь праці, і побут, і мистецтво, і релігійні погляди.
З палеоліту оформлюються дві групи європейських культур: північно-нордійська і кельтсько-дунайсько-українська. Остання розгорталася на землях Європи від Піренеїв, охоплюючи південь Франції, Швейцарію, Чехію, Білорусію, Україну.
| 
