УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДОІСТОРИЧНІ ЧАСИ УКРАЇНА В ДОІСТОРИЧНІ ЧАСИ
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДОІСТОРИЧНІ ЧАСИ УКРАЇНА В ДОІСТОРИЧНІ ЧАСИ Український кристалічний щит утворився в архейську добу докембрійського періоду (приблизно 4-2,8 млрд. років тому). Він являє собою ділянку без осадових порід. На поверхню виходять лише породи кристалічного фундаменту. Цей щит займає площу в 200 тис. км2 і простягається з північного заходу на північний схід від річки Горинь до Азовського моря смугою понад 1000 км завдовжки і до 250 км завширшки. У далекі часи ця територія відзначалася складною геологічною будовою. Волинсько-Подільська, Придніпровська, Приазовська височини - це все, що залишилося від тих прадавніх гір. Український кристалічний щит формувався з порід різного походження. В ті далекі часи закладалися унікальні родовища заліза, марганцю, алюмінію, урану, міді, нікелю, кобальту, свинцю, цинку, якими багата сьогодні Україна. В ахейську добу мали місце і значні опускання земної кори. Це призвело до розчленування Українського щита густою сіткою глибинних розломів на окремі блоки. Виникли первісні форми життя — бактерії, синьо-зелені водорості. Почався розвиток біосфери. У наступний період — протерозойський еон (2,7 млрд.-570 млн. років тому) на території України продовжувався процес творення гірських порід — гранітів, гнейсів, кварцитів і утворення пов'язаних з ним родовищ графітів та металів. Поверхню поза кристалічним щитом вкривали води неглибокого моря. Там нагромаджувалися відклади вапняків, доломітів, пісковиків, базальту, туфу, що поширені в межах Волино-Подільської плити і Галицько-Волинської синеклізи. Повільно відбувалися зміни в органічному світі.650-570 млн. років тому з'явилися безхребетні — кишковопорожнинні, членистоногі, плоскі й кільчасті черви. Розвиток живих організмів прискорився у період фанерозойського еону (570-235 млн. років тому). Фанерозойський еон поділяють напалеозойську, мезозойську, кайнозойську ери. В свою чергу, в палеозойській ері виділяють кембрійський, ордовиковий, силурійський, девонський, кам'яновугільний та пермський періоди. У палеозої відбуваються значні зміни в органічному світі. З'являються морські та наземні безхребетні й хребетні, крилаті комахи. Набувають поширення плауновидні й псилофіти. З відкладів палеозою в Україні маємо нафту, газ, кухонну сіль, фосфорити, кам'яне вугілля, пісковики, вапняки, аргаліти, місцями доломіти. У кембрійському періоді мали місце тектонічні процеси, які зумовили зміни структури Українського кристалічного щита. У цей час майже вся територія України була вкрита водою. Так тривало майже 40 млн. років, поки нарешті море відступило. Але на початку силурійського періоду (435-400 млн. років тому) море знову поглинуло територію України. У його водах нагромаджувалися потужні товщі уламкових і карбонатних відкладів. Тектонічні рухи у цей час зумовили формування Алтаю, Тянь-Шаню і Уральського хребта. В Європі і в Україні утворилися складчасті гори. В органічному світі набули поширення морські безхребетні — головоногі, черевоногі, двостулкові молюски, трилобіти, перші морські хребетні-панцирні риби. Сушу зайняли такі представники рослинності, як псилофіти. У девонському періоді (400-345 млн. років тому) в результаті наступу і відступу вод утворилися товщі карбонатних, подекуди соленосних, відкладів. Ці відклади залягали вздовж західного схилу кристалічного щита, в Дніпро-Донецькій і Причорноморській западинах. З відкладами девону в Україні пов'язані родовища нафти і газу, кам'яної і калійної солей. До рослинного світу додалися папороті, тваринного — кистепері і двоякодишні риби. У кам'яновугільному періоді (345—280 млн. років тому) тривали горотворчі процеси, опускання земної кори. Значного розвитку набула наземна рослинність: лепідодендрони, деревовидні папороті. З їх решток згодом сформувалися пласти кам'яного вугілля, зокрема Донецький кам'яновугільний басейн. З інших відкладів — аргіліти, вапняки, пісковики. У цей період за дуже сприятливих кліматичних умов набули поширення різні комахи, земноводні, багатоніжки. З'явилися перші плазуни. Солонуваті і прісні водойми заселили акулоподібні риби. У морях було багато коралів, морських їжаків, молюсків. У пермському періоді (280—235 млн. років тому) продовжувалися тектонічні рухи. У Дніпровсько-Донецькій западині, Донбасі, Криму, Закарпатті утворилися потужні товщі строкатоколірної глини, піску, пісковиків, вапняків, доломітів, гіпсу, кам'яної солі. З ними пов'язані також поклади нафти і газу. Рослинність цього періоду представляли каламіти, лепідодендрони, папороті, саговники, гінкго, шпилькові. З фауни набули поширення стегоцефали і рептилії. Через Україну проходив пояс тропічного клімату. Значні зміни відбулися в наступній — мезозойській ері (235—66 млн. років тому), яку поділяють на тріасовий, юрський і крейдовий періоди. У тріасовому періоді утворилися суперконтиненти: у північній півкулі — Лавразія, у південній — Гондвана. їх розділяв океан Тетіс. Україна у той час, за винятком Криму, була суходолом. Морські умови зберігалися лише у прогинах поверхні. В результаті горотворчих процесів виникла гірська система на місці Кримського півострова. Тогочасну рослинність представляли папороті, гінкго, бенетити. Широкого розвитку набули морські безхребетні (амоніти, двостулкові молюски), морські корали тощо. Сушею заволоділи велетенські ящери. З'явилися також перші ссавці — яйцекладні і сумчасті. У районах Карпат і Криму залягли пісковики, вапняки, глинисті сланці, глина, 8 Донбасі та Дніпровсько-Донецькій западині — пісковики, глини, мергелі. Поклади бурого вугілля, бокситів, бентонітових глин, інших будівельних матеріалів почали формуватися у Львівсько-Волинському басейні. На юрський період (185—132 млн. років тому) припало опускання земної кори. Море знову вкрило поверхню України (за винятком Українського кристалічного щита і Донецького кряжу). У кінці цього періоду море відступило, що сприяло утворенню і нагромадженню лагунних та континентальних відкладів, з якими пов'язані, зокрема, поклади дорогоцінного каміння. З'явилися перші птахи-археоптерикси. У крейдовому періоді (132—66 млн. років тому) знову мали місце тектонічні рухи, що супроводжувалися утворенням великих розломів земної кори і вулканізмом. В Україні породи вулканічного походження виявлені у Криму. У цей період з'явилися листяні дерева — бук, дуб, береза, клен, виноград, верба. Кайнозойська ера розпочалася 66 млн. років тому і триває досі. У цей час сформувалися в сучасних обрисах материки і океани, відбулося значне похолодання клімату, знизився рівень світового океану. З'явилися злакові, квіткові рослини. Зникли гігантські рептилії. На суходолі запанували ссавці і птахи. Став різноманітнішим світ морів. Зі значними тектонічними рухами палеогенового періоду кайнозойської ери пов'язують формування гірських систем альпійської складчастості, до якої входили і Карпати. Суходоли вкрили теплолюбні рослини — магнолії, пальми, лавр, бамбук, чинари. З'явилася трав'яниста, болотна і водяна рослинність. Набули поширення птахи — качки, гуси, лебеді, чаплі, лелеки, журавлі, норці. Виникли перші примітивні тварини з ознаками парнокопитних і непарнокопитних, розвивалися сумчасті. З'явилися гризуни та напівмавпи. 52—38 млн. років тому рослинний і тваринний світ став.ще різноманітнішим. На суходолі в умовах теплого клімату росли пальми, лаври, мірти. Виникли перші примітивні травоїдні ссавці. У добу олігоцену (38—25 млн. років тому) продовжують формуватися Альпи, Карпати, Гімалаї. Утворився Альпійсько-Гімалайський пояс, що призвело до звільнення значних територій від води. Океан Тетіс, проіснувавши 375 мільйонів років, розпався на окремі басейни. Вважається, що його залишками є внутрішні моря, зокрема Середземне, Мармурове, Каспійське, Чорне, Азовське. Чорне, Азовське і Каспійське моря спочатку становили єдиний водний басейн, що вкривав значну частину території України. Очевидно, море було неглибоке. Височини Українського кристалічного щита і Донецький кряж являли собою острови. Поступово море відходило на південь, внаслідок чого сформувалися Чорне, Азовське, Каспійське моря. З'явилися перші людиноподібні мавпи. У цей же період поступово погіршувалися кліматичні умови. Почалося повільне тривале похолодання в зв'язку з проникненням холодних вод Північного Льодовитого океану в Атлантику. Сталося це приблизно 1 — 1,5 млн. років тому, коли Греноскандія, суходіл між теперішніми Гренландією і Скандінавією, опустилася під воду. Настала епоха великих зледенінь. Протягомміоцену неогенового періоду (25—14 млн. років тому) тривало гороутворення Альп, Карпат, Криму, Кавказу, що супроводжувалося виникненням міжгірських прогинів, зокрема Передкарпатського і Закарпатського. Море, звільняючи північно-західну і центральну частини України, відступало на південь. На звільнених територіях утворилися червоноколірні піщано-глинисті відклади. Клімат України, ще не зазнавши значного похолодання, нагадував субтропічний. Рослинність, відповідно, була субтропічною, поступово набираючи сучасного вигляду. Певні зміни відбулися в тваринному світі. Зокрема, з'явилися свині, вівці, олені, ведмеді, а також гіпаріони — рід стадних непарнокопитних тварин родини конячих, що жили на півдні України. Відклади міоцену в Україні — це піски, глини, вапняки. З ними пов'язані Калуське і Стебниківське родовища калійної солі та Солотвинське родовище кухонної солі, а також родовища мінеральних вод. У пліоценову добу (14—3,5 млн. років тому) продовжувалися горотворні процеси. Карпати піднялись на сучасну висоту. Рослинність стала близькою до сучасної. Вимерли мастодонти і гіпаріони. Приблизно 3,5 млн. років тому почався і триває досі останній — четвертинний (або антропогенний) період Кайнозойської ери. Головною його особливістю є виникнення людини. Цей період є межею геологічної та археологічної історії нашої країни.
