Здавалося б, через вісім десятиліть після початку того страхітливого явища вітчизняної історії, яке згодом отримало назву Голодомору, всі, чи, принаймні, основні крапки над «і» мають бути уже розставленими. Як не в масовій свідомості населення деяких регіонів країни, так бодай у головах тієї публіки, яка претендує на роль представників інтелектуальної еліти.
За офіційними статистичними даними, станом на 1 січня 1933 року чисельність населення СРСР становила 165,7 млн осіб у 1926 році – 147 млн), а за даними всесоюзного перепису 6 січня 1937 року (організаторів якого було репресовано, а матеріали – засекречено аж до 1990 року) – лише 162 мільйони осіб. Ба більше: за офіційними даними
... Читати далі »
Здавалося б, через вісім десятиліть після початку того страхітливого явища вітчизняної історії, яке згодом отримало назву Голодомору, всі, чи, принаймні, основні крапки над «і» мають бути уже розставленими. Як не в масовій свідомості населення деяких регіонів країни, так бодай у головах тієї публіки, яка претендує на роль представників інтелектуальної еліти. 
